Nissan Be-1

Починаючи з 1981р, Nissan починає втрачати частину ринку на користь компанії Honda, чий автомобіль Honda City (Jazz) був менш консервативний і користувався шаленим попитом серед молоді. Щоб змусити молодих людей повернутися до своїх салонів, Nissan вирішив побудувати невеликий маленький автомобіль на основі першому поколінні шасі Nissan Micra. Його виробництво буде обмежене – лише 10 тис. одиниць.

Для його розробки сформувалася команда молодих інженерів і дизайнерів. Запропоновано 3 дизайнерські пропозиції, по одному на власній студії (прототип А), один запропонований дизайнером Naoki Sakai (прототип В1) і останній варіант був розроблений в Італійському будинку дизайну (прототип В2). В остаточному підсумку було вибрано автомобіль Naoki Sakai , тому було прийнято назву Be-1.

Авто характеризується парою круглих фар ( щось сходе з Mini Cooper), але це виглядало одночасно сучасно та функціонально. Його інтер’єр відрізнявся великим циферблатом, функціональною приладовою панеллю, круглими вентиляційними отворами та кольоровими дверними панелями.

Завдяки Fank-стилю, Be-1 попит перевищував пропозицію, навіть не зважаючи на те, що автомобіль продавався без брендингу Nissan, тільки за попереднім замовленням і виключно в Японії.

Щодо технічних характеристик, то Be-1 базується на першому поколінні шасі Nissan Micra з 1-літровим двигуном MA10S ( 52 к.с. при 6000 об./хв.. і 75 к.с. при 3600об./хв.)

Nissan Pao

Завдяки своєму успіху, Nissan знову працював з Naoki Sakai, щоб створити ще 2 спеціальності – Рао (1989) і Figaro (1991).

Вперше представлений на Токійському автосалоні в жовтні 1987 року, Рао був доступний з текстильним люком або без нього, і спочатку з’явився на ринку без марки Nissan і тільки за попереднім замовленням, що проходив з 15 січня по 14 квітня 1989 року

Автомобіль отримав зовнішні дверні петлі, аналогічні Austin Mini 1960-х років, що стали модними в Японії, знінний текстильний дах, як у Citroën 2CV, і двостулкові задні двері, як на першому британському хетчбеку Austin A40 Farina Countryman.

Двигун MA10S, об’ємом 1,0 л (987 куб.см), встановлювався від автомобіля March/Micra в поєднанні з трьох-швидкісною автоматичною або п’яти-ступінчастою механічною коробкою передач. Двигун видавав потужність 52 к.с. (38 кВт) при 6000 оборотах на хвилину і 75 Нм крутного моменту при 3600 оборотах на хвилину.

Шасі отримало рейкове рульове управління, незалежну підвіску зі стійками спереду і чотирьох-систему важеля з пружинами ззаду. Гальма спереду дискові, ззаду барабанні. Розмір шин – 155 / SR12.

Nissan Figaro

Figaro був, можливо, найбільш елегантний всіх.
В кінці 1980-х років в Японії з’явилася мода на класичні автомобілі. Модель Figaro стала відповіддю концерну Nissan на цю тенденцію і дозволила стати володарями машини з незвичайною зовнішністю багатьом, які не мають можливості утримувати антикварну техніку. Figaro відрізняється дизайном в стилі «ретро», що нагадує Datsun Fairlady 1960-х років. Випускався автомобіль в одному лише 1991 році та продавався лише в Японії, але він також користувався популярністю у Великобританії і Ірландії на вторинному ринку.

Дебют Nissan Figaro відбувся на міжнародному Токійському автосалоні 1989 року. Спочатку планувалося випустити всього 8000 примірників родстера, однак, через високий попит загальний тираж довели до 20000 примірників.
Figaro побудований на платформі Nissan Micra першого покоління. Єдиний доступний двигун – рядний 4-циліндровий бензиновий агрегат з турбонаддувом потужністю 76 л.с. при 6000 об./хв. Силовий агрегат працював в парі з 3-ступінчастою АКПП, також запозиченою у хетчбека, який на внутрішньому японському ринку називається March. Інтер’єр Nissan Figaro, як і зовнішність, оформлена під старовину, проте, вже в базовій комплектації присутні CD-програвач і кондиціонер.

Автомобіль знімався в «Пригоди Сари Джейн» («Доктор Хто»), де Елізабет Слейдн виконує свою головну роль. Протягом всіх 5 сезонів шоу вона була м’ятно-зеленого Фігаро, автомобіль також з’являлася в серіалах «Доктор Хто» («Вкрадена земля», «Кінець подорожі» і «Кінець часу, частина 2»).

Nissan S-Cargo

Інший автомобіль, що народився від тієї ж інженерної команди Naoki Sakai, був S-Cargo.
Зовнішнє та внутрішнє моделювання в S-Карго був натхненно Citroеn 2CV. Автомобіль мав відсік для малого вантажу та називалось ” escargot ” – фр. Равлик.

S-Cargo був представлений на Токійському автосалоні в 1989 році, спочатку продавався без брендингу Nissan і був доступний тільки за попереднім замовленням. За його дворічний виробничий цикл було вироблено 8 тис. одиниць (за різними даними – 12 тис.).

Автомобіль був оснащений 1,5-літровим E15S 4-циліндровим бензиновим двигуном, 3-ступінчастою автоматичною коробкою передач і кондиціонером . Вона базувалася на станції B11 Nissan Sunny. Додатково було встановлено овальне вікно на боковій панелі фургона

Автомобіль S-Cargo був показаний на списку Business Week в розділі – 50 найдивніших автомобілів за останні 50 років

У 2011 році відомий дизайнерський критик Філ Паттон, що пише для The New York Times , назвав автомобілі Pike “висотою постмодернізму ” і “безтурботне ретро, ​​безладно поєднуючи елементи Citroën 2CV, Renault 4 , Mini і Fiat 500. “